Мені вночі наснився дивний сон
Немов стою серед поля на скелі
В лугах безкраїх колихається льон
І квіти-маки тягнуть руки до стелі
В верхів'ї дуба, що багато літ
Стоїть у полі, йому зовсім не сумно
Правічний вітер пісню гомонить
Злетить до неба чи впаде безшумно
І мною залишений слід
Став слідом вовкулаки
І вмить запалали вогнем
На камені знаки
Я стою між вершин
Що впираються в небо
Де до обрію стелиться
Гір сивина
Я стою - сірий камінь
Прийняв мою требу
Запалали вогнем
Древніх рун письмена
Зірвалось сонце і пустилось в танок
Зігнавши хмари до одної кошари
І час спливав, немов вода в пісок
А я стояв, споглядав на примари
До мене вмить промовив вітер
Візьми з землі життєдайної сили
Будь справжнім, як у полі квіти
Й міцний мов скеля, яку ти осилив
І мною залишений слід
Став слідом вовкулаки
І вмить запалали вогнем
На камені знаки
Я стою між вершин
Що впираються в небо
Де до обрію стелиться
Гір сивина
Я стою - сірий камінь
Прийняв мою требу
Запалали вогнем
Древніх рун письмена
І я устав з колін
І руки в небо здійняв
Вдихнув повітря
На повнії груди
І надлюдиною
Я може не став
З очей я скинув
Чорну облуду
Відкрив я очі - може, і не спав
Пішов туди, куди серце веліло
Окинув оком землю, де ступав
У світі світало, за небом сіріло
І мною залишений слід
Став слідом вовкулаки
І вмить запалали вогнем
На камені знаки
Я стою між вершин
Що впираються в небо
Де до обрію стелиться
Гір сивина
Я стою - сірий камінь
Прийняв мою требу
Запалали вогнем
Древніх рун письмена