Так швидко плине час, кудись летить невпинно
Прифронтовими стали ті міста, що були мирні
Життєвий досвід показав нам не чекати миру
Втомлених від війни ти не назвеш надійним тилом
Під два десятки знайомих втратив на війні,
Втратив на ній того, кого вважав свої братом
Ненавиджу підарів, хай згорять у вогні
Не люблю й тих, хто зассав воювати
Ілюзія діяльності це не її наявність
Перший прильот показує, хто не стійкий морально
Війна - наркотик, тільки споживай відповідально
З боячки хочететься додому, з дому на боячку
А свіжий мультикам по швидше треба би затерти
Все менше тем для спілкування, якщо буть відвертим
Проф деформація характеру такого певно
Убить піздьож команда, бо мене від гаму верне
Складні часи, так а коли взагалі було легко?
Що до війни було згадати не вистачить клепки
Дивлюся відео де на шматки порвався зетник
Йому не личить буть живим, пасує бути мертвим
Хотів жити як у кіно потрапив в бойовик
Тут кожен захищає або сімʼю або дім
Як хочеш вижити, друже, гав не лови
Це не війнушка, в яку грав, поки був ще малим
Дамоклів меч занесений наче чекаю страти
А коли щось не так тримай міцніше автомата
Інколи відчуття, що я не рухаюся взагалі
Ні проти течії і не разом з тупим стадом
Я поза трендом бо не маю фоток з туалету
І не моє розказувати з ким єбався а треках
Були часи антагоністом був як Дені Трехо
Здоровий глузд прийшов пізніше, запізнився певно
Я не шкодую про помилки, хоч було достатньо
Я збудував нове життя, і воно в мене крайнє
А голос в голові підказує, не бути марним
Як що робити то з душею і щоб було гарно
Багато хто після війна нам пророкує грати
Якщо закінчились патрони то хуярь лопатой
Я по очах вже бачу, тих хто когось з рідних втратив
І хто лишив частку себе у тих боях проклятих
Тут певно мав би бути приспів та його не буде
Куди не плюнеш всі круті, одні понти усюди
Гучніше слів говорять дії, так говорять люди
Коли ж до справ доходить, всі ховаються в залупу
Коли потрібна допомога «моя хата скраю»
«Що відбувається на фронті взагалі не шарю»
«Мене не має хвилювати статус ветерана»
«Я їх не посилав, нехай піклується держава»
Та стоїмо ми на своєму, стоїмо уперто
Війна йде повним ходом, скоро прийде ваша черга
Кожного ранку я мовчанням вшановую мертвих
Тих завдяки кому ми досі боротьбу ведемо
Нікого не забудем, не пробачимо нічого
Шляху назад немає, нам тільки вперед дорога
Із припустимого варіант один це взяти зброю
Прийнявши з розпростертими нашу не легку долю
Завантаження сторінки