Ти знаєш, як я за тобою сумую
Я не знаходжу собі місця, вибігаю з дому
Цілу ніч мандрую вулицями міста
Самотнього, як я, самотнього, як ти
Міста, що поєднало мене з тобою
Міста, що розлучило тебе зі мною
Я хотів би запитати — навіщо?
Та замість відповіді тільки вітер свище
Десь там, у безлюдних провулках
Де лиш бродячі пси блукають, шукаючи притулку
Шукаючи поживи, в них в очах давно нічого не жевріє (Не жевріє)
У них нема надії, їм залишається безбарвна безнадія
Їх нічого вже не гріє, однак я знаю
На цих порожніх вулицях нічого не шукаю
Просто втікаю сам від себе
В своїй уяві знову йду до тебе
Тому що хочу поєднати дві розірвані частини
Одного цілого — ніжного та сильного, чорного та білого
Можливо, я смішний, можливо, я занадто романтичний
Такий однаково знайомий та однаково незвичний
Все просто — у моїй душі горить багаття
Але я хочу помовчати
Тепер ти маєш щось казати, Саша
Понад хмарами зорі парами розсипаються, розсипаються
Понад росами верби з лозами колихаються, колихаються
Місяць світиться, світло сиплеться діамантами, діамантами
Вітер дується, хлопці журяться за дівчатами, за дівчатами
[Куплет 2: Олександр Положинський]
А незабаром вийде сонце — я йому зрадію
Тому що кожний новий день дає мені нову надію
На те, що ти прийдеш, приїдеш, прилетиш
Та поки що не можу зрозуміти я — куди ж?
Куди мені себе подіти доти?
Коли відчую на устах своїх солодкий дотик?
Коли втоплюся в сяйві темно-карої безодні?
Коли це буде? Завтра? Чи, можливо, вже сьогодні? (Вже сьогодні)
Коли мене в свої обійми забереш ти
Мене всього — без залишку, без решти?
Коли дозволиш запірнути в чорні хвилі?
Своє тепло розлити у твоєму тілі?
А час іде, і скільки кроків ще мені зробити треба
Щоб ніч минула, зникла самота, і я таки дійшов до тебе?
Здогадуюсь, що там тобі без мене аж нічим не краще
Можливо, трошки легше, можливо, значно важче
Ти потерпи, я потерплю — недовго вже чекати
Але я знову замовкаю
Тепер ти, Саша, маєш щось казати
[Приспів: Саша Чемеров]
Понад хмарами зорі парами розсипаються, розсипаються
Понад росами верби з лозами колихаються, колихаються
Місяць світиться, світло сиплеться діамантами, діамантами
Вітер дується, хлопці журяться за дівчатами, за дівчатами