Знаєш, так буває
Плануєш собі завтра піти поголитися
А потім, береш і одупляєшся
Шо завтра може і не бути
Точніше, воно то буде те завтра
Але, тебе в ньому - ні
Бо за вікном гримить так
Ніби три дощі ідуть одночасно
Але небо чисте
І воно посміхається
Небо знає, що все що відбувається
Відбувається - бо так треба
А ти - сидиш і гадаєш
Шо буде завтра?
Перукарня, черговий обстріл
Чи ядерна війна
Небу нема чого тобі відповісти
Та і ти не говориш із небом
Просто на всяк випадок забиваєш собі
Стрижку на п'яту, а вона
Та дівчина, що тебе записує
Каже - чекаю, вона чекає на тебе
І ще чекає на кінець світу
І невідомо, хто прийде раніше
Ти цього теж не знаєш
Але знаєш, шо ти непогано пожив
І якщо все ж таки треба померти
То ти принаймні зробиш це вільним
І тому посміхаєшся
Бо свобода - то посміхатися
Коли світу труба
Бо свобода - це дихать на повну
І знати, що ти людина
А не якийсь чорт
Який бере те, що йому не належить
Свобода змушує
Почуватися добре
Вона така, ця свобода
Вона завжди така
Навіть, коли вже здається - кінець
І тому
Якщо закінчиться строк
Якщо закінчиться строк
Якщо закінчиться строк
Я згоден
Дай мені останній ковток
Мій останній ковток
Мій останній ковток
Свободи
Я звідси піду тільки вільним
Я звідси піду тільки вільним
Я звідси піду тільки вільним
Так навчила моя земля