Я не можу зловити вітер
Східний вітер сильний і молодий
Він збивав мене з ніг невпинний
Але я підлітала ще вище від радості
Східний вітер приносив квіти
Неприборканий обіймав мене міцно
Шепотів золотими хвилями
Я тікаю від нього на північ на потязі
Кожен подих — маленький вітер
Хтось відміряв нам повні груди подихів
Біля тебе так легко дихати
Відчуваєш, наскільки, наскільки ми живі?
Відчуваєш, наскільки, наскільки
Гетьте, думи, ви хмари осінні!
То ж тепера весна золота!
Чи то так у жалю, в голосінні
Проминуть молодії літа?
Ні, я хочу крізь сльози сміятись
Серед лиха співати пісні
Без надії таки сподіватись
Жити хочу! Геть, думи сумні!
Я на вбогім сумнім перелозі
Буду сіять барвисті квітки
Буду сіять квітки на морозі
Буду лить на них сльози гіркі
І від сліз тих гарячих розтане
Та кора льодовая, міцна
Може, квіти зійдуть — і настане
Ще й для мене весела весна
Я на гору круту крем'яную
Буду камінь важкий підіймать
І, несучи вагу ту страшную
Буду пісню веселу співать
В довгу, темную нічку невидну
Не стулю ні на хвильку очей
Все шукатиму зірку провідну
Ясну владарку темних ночей
Так, я буду крізь сльози сміятись
Серед лиха співати пісні
Без надії таки сподіватись
Буду жити! Геть, думи сумні!
Східний вітер сьогодні дикий
Начищає зброю із побратимами
Я не бачу його очима
Але бачу той дим у очах від вогню війни
Кожен подих — маленький вітер
Хтось відміряв нам повні груди подихів
Біля тебе так легко дихати
Відчуваєш, наскільки, наскільки ми живі?
Відчуваєш, наскільки, наскільки ми живі?