Я пю із черепа твого прабатька
Умитий кровю памятних дат
Мій братній ряд зрання заряджений єбать як
Бити так, аби молитвами палав асфальт
Птах окрилений багряним полумям
Випалить дотла циферну уніформу
Памятай до скону, як і сто років тому
Шлях лежатиме лише крізь чорнозем додому
Коли вмиватиме вода ваші мелені тіла і тягтиме до самого дна
Коли ховатиме вона ваші очі і уста, полишаючи у болотах
Коли утомлена жона волатиме у снах, бо полишена вовік одна
Я чекатиму на брамі із розпеченим тавром, аби знали хто сюди прислав твоє нутро
Серце до сонця кровю по артерії
Під крилом два мої береги
Не у владі часу й матерії
Нахтіґаль на варті серед темені
Серце до сонця кровю по артерії
Під крилом два мої береги
Не у владі часу й матерії
Нахтіґаль на варті серед темені
Я полюю під покровом ночі
Там де диявол стис їбало, аби не зурочити
Пластид і розчин, гвинти та очі
Нахтіґаль несе чортів до них на вотчину
Наказ на старт, летить снаряд
Десь там наш кат упав від втрат, гукаючи до мами
Я птах небачених висот Асгарду
Колисаю спати навіки до ями
Коли вмиватиме вода ваші мелені тіла і тягтиме до самого дна
Коли ховатиме вона ваші очі і уста, полишаючи у болотах
Коли утомлена жона волатиме у снах, бо полишена вовік одна
Я чекатиму на брамі із розпеченим тавром, аби знали хто сюди прислав твоє нутро
Нахтігаль
Нахтігаль
Нахтігаль
Нахтігаль
Серце до сонця кровю по артерії
Під крилом два мої береги
Не у владі часу й матерії
Нахтіґаль на варті серед темені
Серце до сонця кровю по артерії
Під крилом два мої береги
Не у владі часу й матерії
Нахтіґаль на варті серед темені"