Наша війна ще із за парти
Ми прірву цю копали до того, як встала Спарта
Поки твоя донька гризла олімпіади
Її батько душу втратив, граючи із нами в нарди
Золото в цій місцині нікчемний фатум
Тут зарплата витрачається на інструмент для страт, а
Обід при святі — це мала пуста кімната
Де стільці стоять для тих, кого ти вчора втратив
Задум простий — дожити, аби вмерти
На стрімі в тих, хто не посилав тебе у степ цей
Полова є там, де народ не знає герцю
Тандемів кулемета і кишок друзів на берцях
Сплеск. Чути госпел нашій юності
І він реве про час, втрачений у лісополосі
Але наш крайній танок спопелить їхню отару
Та як Кримський міст спопелив Буданов
Нехай лани широкополі
Дарують лють на полі бою
І нехай Дніпро та кручі
В бою направлять наші душі
Лиш мертвий бачить кінець всьому
Ми прямо як і ви нині збираємось на сьому
У цих ночах різниця в тому
Шо тобі в голову пляшка, мені — куля у скроню
Новини красно щомить кричать про наступ
Експертною помиєю лічать неначе фастумом
Бойове братство стоїть згідно наказу
В тому числі за право під общагой слухать басту
Колона рухає помірно
Вітер обпікає вилиці шляхом на Південь
Орда згорить під світлом, що запалить Прометей
ЗСУ змете, як СІЧ змела ЛГБТ
Забудь про втрати, брат, сльози будуть по тому
Твоя робота принести їх в жертву хижим воронам
Залишився найкривавіший ривок в ту сторону
А там додому, після тайського кордону