Ходить повітрям утомлений Яків
Значить межу між зимою і літом
Човен рибальський кидає якір
Ніби пакетик із чаєм Ліптон
Рання пора безнадійно впертих
Пора повертань і пора продовжень
Ось капітан розглядає берег
Наче газету старих оголошень
Скільки вивчати води зимові?
Як прочитати знаки повчальні?
Мудрість - вона не лише у слові
Але й в мовчанні, в мовчанні
Скільки питань у ранковій мові
Гаснуть поволі вогні причальні
Щедрість - вона не лише в любові
Але й в прощанні
Той капітан
Щирість
Той капітан
Радість
Той капітан
Вірність
Той капітан
Правда
Правда
Правда
Рване повітря, наче вітрила
Ламає нічні причали
Мені важливо, що ти говорила
І надважливо, про що мовчала
Жовто до ранку світять ліхтарі
Світять знесилено, до знемоги
В небі зимовому, ніби в лікарні
Живуть відвертості і тривоги
Дивна пора відчайдушно сміливих
Довгі часи голосних і тихих
Коїться по осінніх зливах
Моря нічного болючий вивих
Скільки питань у ранковій мові
Гаснуть поволі вогні причальні
Мудрість - вона не лише у слові
Але й в мовчанні
Той капітан
Щирість
Той капітан
Радість
Той капітан
Вірність
Той капітан
Правда
Правда
Правда
Той капітан, що у шторм, в неспокій
Вголос сміється і люльку палить
Той, хто думки твої знав напамя'ть
Любив тебе і твоє дно глибоке
Йому байдужі чужі причали
Тиша, мов повінь, проти повчання
Мудрість його не лише у слові
Але й в мовчанні, в мовчанні
Бо той капітан
Щирість
Той капітан
Радість
Той капітан
Вірність
Той капітан
Правда
Правда
Правда
Правда
Правда
Правда