Безмежно сумно, прощатись з тим,
Що робило тебе щасливим все життя.
Признати поєднану реальність окупацією - тяжко.
Признати собі зможуть не всі, бо шансів вистачить на всіх.
Чуєш? Чуєш?
Звичайний смертний, що в тебе не бадяжили не мутив,
Ти все одно покинеш цей світ таким же,
Таким же дурним і злим, як ти його зустрів.
І вся правда в тому, що правди нема,
Що світу плювати на твою доброту чи правоту,
Справедливість і всяку таку нюху.
Ей, ти, ей, ти, ім'я, фамілія, ким би ти не був,
Ким би ти не був, цінуй своїх коханих вперед, ну,
На місці не стій, де ти не був.
Перша жертва на війні - це правда,
Так кажуть. Зоряну ніч кожен свою знайде.
І як Ван Гог між фарбою і хлібом фарбу вибирав,
Я виберу завжди тебе.
Перша жертва на війні - це правда, так кажуть.
Зоряну ніч кожен свою знайде.
І як Ван Гог між фарбою і хлібом фарбу вибирав,
Я виберу завжди тебе.
Ау-ау-ау-ау-ау, ау-ау-ау-ау-ау, ау-ау-ау-ау-ау, ау-ау-ау-ау-ау, ау-ау-ау-ау-ау, ау-ау-ау-ау-ау, ау-ау-ау-ау-ау.
Хто ти?
Хто я?
Просто риба у жорсткому жорсті,
На кусень просто тосту, тост не зупинився на місці.
Ну як же так? Ну як же так?
Ну як же ці вулиці скучали за людним нічним містом.
Просто тіло, просто груз, майже 200.
Чого ж так туго, не просто, тосно?
Ім'я, фамілія, порожнє місце.
Ми не прибули звідти, така ціна, тяжка ціна.
Повітря свободи здається нам іншим.
Ти пам'ятаєш, яка вона?
Ну да. Ну да. Ну да-да-да-да-да-да.
Люди-ярлики, люди-шаблони.
А я що? А я що? Все відчуваю.
Я куштую такий холод, я куштую таку безмежну втому,
як мо-мо-мо-мо стою на тому безлюдному пероні.
Як чорт голодний і брудний,
Якби зараз хрусткі тістом по пероні.
І Джоні, як же я хочу додому, до моря,
По раніш лягти і обміняти рідне небо
Затягнути смачним солодким димком,
Напитись, виспатись перед новим ривком.
Ком, ком-ком-ком-ком-ком-ком-ком.
Перша жертва на війні - це правда, так кажуть.
Зоряну ніч кожен свою знайде.
І як Ван Гог між фарбою і хлібом фарбу вибирав,
Я виберу завжди тебе.
Перша жертва на війні - це правда, так кажуть.
Зоряну ніч кожен свою знайде.
І як Ван Гог між фарбою і хлібом фарбу вибирав,
Я виберу завжди тебе.
Ау-ау-ау-ау-ау, ау-ау-ау-ау-ау, ау-ау-ау-ау-ау, ау-ау-ау-ау-ау, ау-ау-ау-ау-ау, ау-ау-ау-ау-ау, ау-а-ау-ау-ау, ау-ау-ау-ау-ау, ау-ау-ау-ау-ау, ау-ау-ау-ау-ау, ау-ау-ау-ау-ау, ау-ау-ау-ау-ау, ау.
Завантаження сторінки