Я ішов до тебе надто довго, надто
довго вірив в демократію і силу НАТО!
Довго здирав маску наративів із будизму!
Та прокидатися ніколи не запізно!
Не зрозуміє твою силу, ідею і поступ
людина маси, яка здатна лише на репости!
Щоб осягнути твої погляди, загалу
треба в собі хоч трохи мати пороху й запалу!
Готуєш атентати тим, хто топче українське,
гуртуєш Закарпаття пліч-о-пліч із Колодзінським!
На пораду капітулювати відповідь зразкова:
«В моєму словнику нема такого слова!»
Як ти, готую атентат, мій генерал, і досі!
Вбиваю в українці ліберала малороса!
У нас той самий ворог, ніби диявольський фарс,
який був у Хмельницького, у Болбочана і у Вас!
За країну у її вогні
скільки раз насправді помирав!
Та ти з нами досі на війні!
Ми тримаємась, мій генерал!
Наші шрами, ніби знаки рун,
наші смерті покриває велич!
Не ООН веде нас, а ОУН!
Ми рівняємось на тебе, генерал Шухевич!
В’язниця, концтабір, із пастки в пастку!
Та нації — встати! Імперії впасти!
Ти тоталітарний до тоталітарного режиму!
І «союз нєрушімих», як вийшло –рушимий!
Російська пропаганда, як нацизм не накидай,
всі українці знають, для чого був «Нахтіґаль»!
Лиш до Бога на колінах, як месія з Назарету!
Ти воював за Україну, а не за «совєти»!
Сімсот голів на тебе кинуто, сімсот рабів,
та себе спинити в боротьбі дозволив лиш собі!
Вчасно, влучно зробив постріл у скроню
власноручно, бо не було достойних!
Хотіли взяти живим, тортурами, побоями
зламати та, мій генерал, завжди було по-твоєму!
В рідній мові є одна лиш рима на Шухевич,
я добре шукав, — повірте, — це велич!
За країну у її вогні
скільки раз насправді помирав!
Та ти з нами досі на війні!
Ми тримаємась, мій генерал!
Наші шрами, ніби знаки рун,
наші смерті покриває велич!
Не ООН веде нас, а ОУН!
Ми рівняємось на тебе, генерал Шухевич!