Ввижаєшся щоночі і бачу уві сні ці очі і посмішка на лице. А тут орда і арта щоночі, нерви падлюка лоскоче, але їм скоро настане кінець. Так і мені час треба раба стріляти, зграю банделогів хоче піднасрати. Та насрать тут і на вас насрати. Спуск, і постріл, труп, ти, крапка, факти.
Я там далеко знаєш за дубом, будь спокійна. Ти відповіла - добре. Вона війною з долею дола любов з собою, там і зігріла душу вірою з кожною росою. В обійми пригорну до себе і на руки тебе візьму. І хай заспокоїться серденько, коли додому повернусь. В обійми пригорну до себе і на руки візьму. І хай заспокоїться серденько, коли додому повернусь.
Як замовкнуть всі автомати і розквітне врешті весна. Як же спрагло ми будем кохатись, щоб змити із себе війну. Вона чекала біля вікна, така з вірою вона закохана, така мила. На душі немов лежить. Вона прокидалася в ліжку знову одна. Друзі на підмозі, підтримка є, та інколи не в змозі, ніч по сльозах б'є. Задовбало це все, ти тільки не любові. Скільки б довелось, все одно чекатимеш чого. Ми у вогні, ми у вогні.
Моя мала, хочу від тебе маля. Будем по парку гуляти, вітрилами ловити, вітер - паливо корабля, мріяти вільно жити в Україні і кохатись.
Ввижаєшся щоночі і бачу твої очі і посмішка на лице. В обійми пригорну до себе і на руки тебе візьму. І хай заспокоїться серденько, коли додому повернусь. В обійми пригорну до себе і на руки візьму. І хай заспокоїться серденько, коли додому повернусь.