Ти, де, ти, звідки?
Тунелі, сітки? Я твої справжні моменти рідкі. Що буде далі? Все змінимо разом. Ті самі степи, та сама траса. І зійде сонце над вільним Донбасом.
Без павутиння зустріне стела завітна мить. Настане з часом нова епоха, нова новела.
Рідний край, ти чекай мене, знай, що був багато де, не бачив тебе краще. Ворог в твоїм степі роззіває пащі. З кожним днем без тебе мені важче. А ще сісти в потяг до твоїх перонів, щоб додому мчали сім'ями вагони. Рідні стежки лікували від втоми, щоб назавжди, щоб не покидати знову.
Та хоча б на мить я сумую, знай, знаю, що болить спогади тримай. Ти тримай фото наших днів. Саме той альбом серед сильних злив сонце зійде знов. Над вільним Донбасом.
Без павутиння зустріне стела завітна мить. Настане з часом нова епоха, нова новела. І зійде сонце над вільним Донбасом. Без павутиння зустріне стела завітна мить.
Настане з часом нова епоха, нова новела.
І зійде сонце над вільним Донбасом.